Словник української мови (1927)/дзиґарок
| ◀ дзиґарний | Словник української мови Д дзиґарок |
дзиґати ▶ |
|
Дзиґа́рок, рка, дзиґа́р, ра́, м. = Годи́нник. Чаще во мн. ч.: дзиґа́рки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
| ◀ дзиґарний | Словник української мови Борис Грінченко Д дзиґарок |
дзиґати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дзиґарок
Борис Грінченко
1927
Дзиґа́рок, рка, дзиґа́р, ра́, м. = Годи́нник. Чаще во мн. ч.: дзиґа́рки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.