Словник української мови (1927)/декретувати
◀ декрет | Словник української мови Д декретувати |
декуди ▶ |
|
*Декретува́ти, ту́ю, єш, гл. Декретировать. Сл. Нік.
◀ декрет | Словник української мови Борис Грінченко Д декретувати |
декуди ▶ |
|
Словник української мови — Д
декретувати
Борис Грінченко
1927
*Декретува́ти, ту́ю, єш, гл. Декретировать. Сл. Нік.