Словник української мови (1927)/гільцем
| ◀ гільце | Словник української мови Г гільцем |
гільчастий ▶ |
|
Гільце́м, нар. Гільце́м го́лий. Совершенно неимущий; гол, как сокол. Черк. у.
| ◀ гільце | Словник української мови Борис Грінченко Г гільцем |
гільчастий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гільцем
Борис Грінченко
1927
Гільце́м, нар. Гільце́м го́лий. Совершенно неимущий; гол, как сокол. Черк. у.