Словник української мови (1927)/гуцнутися
◀ гуцнути | Словник української мови Г гуцнутися |
гуцул ▶ |
|
*Гу́цнутися, нуся, шся, гл. Удариться со стуком. Заскреготів зубами, гуцнувся боком об нари. А. Тесл.
◀ гуцнути | Словник української мови Борис Грінченко Г гуцнутися |
гуцул ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуцнутися
Борис Грінченко
1927
*Гу́цнутися, нуся, шся, гл. Удариться со стуком. Заскреготів зубами, гуцнувся боком об нари. А. Тесл.