Словник української мови (1927)/гуцнути
| ◀ гуц-гуці | Словник української мови Г гуцнути |
гуцнутися ▶ |
|
*Гу́цнути, ну, неш, гл. Упасть со стуком. Хлопці одразу замовкли і, хто стояв, весело гуцнули на коліна. С. Васильч.
| ◀ гуц-гуці | Словник української мови Борис Грінченко Г гуцнути |
гуцнутися ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуцнути
Борис Грінченко
1927
*Гу́цнути, ну, неш, гл. Упасть со стуком. Хлопці одразу замовкли і, хто стояв, весело гуцнули на коліна. С. Васильч.