Словник української мови (1927)/гузирець
◀ гузеро | Словник української мови Г гузирець |
гузирь ▶ |
|
Гузире́ць, рця, м. Ум. от гузи́рь.
◀ гузеро | Словник української мови Борис Грінченко Г гузирець |
гузирь ▶ |
|
Словник української мови — Г
гузирець
Борис Грінченко
1927
Гузире́ць, рця, м. Ум. от гузи́рь.