Словник української мови (1927)/грізно
◀ грізний | Словник української мови Г грізно |
грізьба ▶ |
|
Грі́зно, нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. I. 205.
◀ грізний | Словник української мови Борис Грінченко Г грізно |
грізьба ▶ |
|
Словник української мови — Г
грізно
Борис Грінченко
1927
Грі́зно, нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. I. 205.