Словник української мови (1927)/грянишний
◀ гряничний | Словник української мови Г грянишний |
грянути ▶ |
|
Гряни́чний и гряни́шний, а, е. Граничный, граничащий. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних славе. К. ПС. 53.
◀ гряничний | Словник української мови Борис Грінченко Г грянишний |
грянути ▶ |
|
Словник української мови — Г
грянишний
Борис Грінченко
1927
Гряни́чний и гряни́шний, а, е. Граничный, граничащий. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних славе. К. ПС. 53.