Словник української мови (1927)/грубний

by Борис Грінченко

◀ грубка

Словник української мови Борис Грінченко Г грубний

грубник ▶

Київ: Горно, 1927

Грубни́й, а́, е́ = Гру́бий. Там грубна така корова. Черниг. Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. I. 71.

Гру́бний, а, е. Относящийся к печке, печной. Грубна кагла. *Купив затулок до кагел пічних і грубних. Крим.