Словник української мови (1927)/громак
| ◀ громажіння | Словник української мови Г громак |
громашик ▶ |
|
Грома́к, ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Гріма́к. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
| ◀ громажіння | Словник української мови Борис Грінченко Г громак |
громашик ▶ |
|
Словник української мови — Г
громак
Борис Грінченко
1927
Грома́к, ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Гріма́к. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.