Словник української мови (1927)/грімак
| ◀ грім | Словник української мови Г грімак |
грімання ▶ |
|
Гріма́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159. *Мої хлопці ще з осени поліпили з коров'яків грімаки, щоб під морозну ніч водою пообливати, а тоді вранці й пішов на лід. Пир. у., Конон.