Словник української мови (1927)/громадитися

by Борис Грінченко

◀ громадити

Словник української мови Борис Грінченко Г громадитися

громадівець ▶

Київ: Горно, 1927

Грома́дитися, джуся, дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться. ЗОЮР. I. 175.