Словник української мови (1927)/гривка
| ◀ гривичка | Словник української мови Г гривка |
гривкастий ▶ |
|
Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. от гри́ва. 2) Одно полотнище пла́хти от талии до косточек ног. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.