Словник української мови (1927)/граничитися
| ◀ граничити | Словник української мови Г граничитися |
гранка ▶ |
|
*Грани́читися, чуся, чишся, гл. Граничить, быть сопредельным. Границя, — де граничаться поля одного села з другим. Крим.
| ◀ граничити | Словник української мови Борис Грінченко Г граничитися |
гранка ▶ |
|
Словник української мови — Г
граничитися
Борис Грінченко
1927
*Грани́читися, чуся, чишся, гл. Граничить, быть сопредельным. Границя, — де граничаться поля одного села з другим. Крим.