Словник української мови (1927)/грак
◀ грайний | Словник української мови Г грак |
гральний ▶ |
|
Грак, ка́, м. 1) Грач. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. II. 182. 2) Лови́ти гракі́в = Ґа́ви лови́ти. Він граків ловить. Ном. № 10925.
Гра́к, меж. и пр. = Гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433.