Словник української мови (1927)/ґава

by Борис Грінченко

◀ ґаблі

Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґава

ґавеґа ▶

Київ: Горно, 1927

Ґа́ва, ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) Об. Зевака, ротозей. Ґа́ви лови́ти. Ротозейничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.