Словник української мови (1927)/горобинець

Гороби́нець, нця, м. 1) Помет воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогі́з. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. I. 167.