Словник української мови (1927)/гарбузеня
| ◀ гарбуз | Словник української мови Г гарбузеня |
гарбузець ▶ |
|
Гарбузеня́, ня́ти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. Гарбузеня́тко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. III. 680.