Словник української мови (1927)/гайнарь
◀ гаймін | Словник української мови Г гайнарь |
гайний ▶ |
|
Гайна́рь, ря, м. Работник, пригоняющий на ярмарку еврейский скот. Шух. I. 84.
◀ гаймін | Словник української мови Борис Грінченко Г гайнарь |
гайний ▶ |
|
Словник української мови — Г
гайнарь
Борис Грінченко
1927
Гайна́рь, ря, м. Работник, пригоняющий на ярмарку еврейский скот. Шух. I. 84.