Словник української мови (1927)/гадючка
| ◀ гадючиння | Словник української мови Г гадючка |
гадючник ▶ |
|
Гадю́чка, ки, ж. 1) Ум. от гадю́ка. 2) Гадю́чку вки́нути, впусти́ти. Сделать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.
| ◀ гадючиння | Словник української мови Борис Грінченко Г гадючка |
гадючник ▶ |
|
Словник української мови — Г
гадючка
Борис Грінченко
1927
Гадю́чка, ки, ж. 1) Ум. от гадю́ка. 2) Гадю́чку вки́нути, впусти́ти. Сделать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.