Словник української мови (1927)/віщівник
◀ віщий | Словник української мови В віщівник |
віщо ▶ |
|
Віщівни́к, ка́, м. Вещун, предвестник. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. I. 170. Ум. Віщівничо́к.
◀ віщий | Словник української мови Борис Грінченко В віщівник |
віщо ▶ |
|
Словник української мови — В
віщівник
Борис Грінченко
1927
Віщівни́к, ка́, м. Вещун, предвестник. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. I. 170. Ум. Віщівничо́к.