Словник української мови (1927)/віщо
| ◀ віщівник | Словник української мови В віщо |
віщовий ▶ |
|
Ві́що, мест. Винит. падеж от що, употр. после предлога. За ві́що, на ві́що. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо' зна й за віщо. Ном. № 3514.