Словник української мови (1927)/він
◀ віля | Словник української мови В він |
віндикувати ▶ |
|
I. Він, його́, мест. Он. Він старшенький. МВ. II. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. III. 44).
*II. Він, його, м. Самец. Четверо киценят: два — вони, а дві — їх. Крим.