Словник української мови (1927)/відщепнути
| ◀ відщеплятися | Словник української мови В відщепнути |
відщепок ▶ |
|
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпа́ти, ся.
| ◀ відщеплятися | Словник української мови Борис Грінченко В відщепнути |
відщепок ▶ |
|
Словник української мови — В
відщепнути
Борис Грінченко
1927
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпа́ти, ся.