Словник української мови (1927)/відщеплюватися
◀ відщепити | Словник української мови В відщеплюватися |
відщепляти ▶ |
|
Відще́плюватися, лююся, єшся, гл. = Відщепля́тися. Пишіть, добродійство, граматки, не одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.