Словник української мови (1927)/відчахнути
| ◀ відчарувати | Словник української мови В відчахнути |
відчахнутися ▶ |
|
Відча́хувати, чахую, єш, сов. в. відчахну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Отламывать, отломить, отщепить. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало, і зараз гілку одчахнув. Котл. Ен. III. 21. 2) Отлучаться, отлучиться. Як полягають у неділю спати, а вона одчахне на вулицю до дівчат та парубків. Волч. у.