Словник української мови (1927)/відхитнути

Відхитну́ти, ну́, не́ш, гл. Отшатнуться. Мов опалив її своїм поглядом, аж одхитнулась. МВ. I. 155. Хотів би він одхитнутись од неї, так вона такеньки пригорнулась, біднесенька, що слова гіркого уста не вимовили. (О. 1862. I. 75)