Словник української мови (1927)/відсторонь
◀ відсторонитися | Словник української мови В відсторонь |
відсторь ▶ |
|
I. Ві́дсторонь, нар. В стороне, отдельно. *Ста́ти — чо́го. Стать в стороне отчего. Сл. Нік.
*II. Ві́дсторонь, ні, у. Захолустье. Сл. Нік.