Словник української мови (1927)/відрікатися

by Борис Грінченко

◀ відрікати

Словник української мови Борис Грінченко В відрікатися

відро ▶

Київ: Горно, 1927

Відріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відректи́ся, речу́ся, че́шся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Чуб. III. 129. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Чуб. I. 120. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся. Ном. № 821.