Словник української мови (1927)/відряжатися
| ◀ відряжати | Словник української мови В відряжатися |
відрятовувати ▶ |
|
Відряжа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. відряди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Виряжа́тися, ви́рядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся? Мил. 209.