Словник української мови (1927)/виряжатися
◀ виряжати | Словник української мови В виряжатися |
вирятовувати ▶ |
|
Виряжа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. ви́рядитися, жуся, дишся, гл. 1) Отправляться, отправиться, снаряжаться, снарядиться. Мисливі люди (так) примовляють, виряжаючись до поля. Ном. № 14148. *2) Расфуфыриваться, расфрантиться. Сл. Нік.