Словник української мови (1927)/відректи
| ◀ відраювати | Словник української мови В відректи |
відречення ▶ |
|
Відректи́, ся. См. Відріка́ти, ся.
| ◀ відраювати | Словник української мови Борис Грінченко В відректи |
відречення ▶ |
|
Словник української мови — В
відректи
Борис Грінченко
1927
Відректи́, ся. См. Відріка́ти, ся.