Словник української мови (1927)/відпір
| ◀ відпихати | Словник української мови В відпір |
відпірати ▶ |
|
*Відпі́р, по́ру, м. 1) Отпор. 2) Сопротивление.
| ◀ відпихати | Словник української мови Борис Грінченко В відпір |
відпірати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпір
Борис Грінченко
1927
*Відпі́р, по́ру, м. 1) Отпор. 2) Сопротивление.