Словник української мови (1927)/відпоїти
| ◀ відпозивати | Словник української мови В відпоїти |
відпокутувати ▶ |
|
*Відпо́ювати, по́юю, єш, сов. в. відпоїти, по́ю́, по́їш, гл. Отпаивать, отпоить. Сл. Нік.
| ◀ відпозивати | Словник української мови Борис Грінченко В відпоїти |
відпокутувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відпоїти
Борис Грінченко
1927
*Відпо́ювати, по́юю, єш, сов. в. відпоїти, по́ю́, по́їш, гл. Отпаивать, отпоить. Сл. Нік.