Словник української мови (1927)/відпиватися

by Борис Грінченко

◀ відпивати

Словник української мови Борис Грінченко В відпиватися

відпилювати ▶

Київ: Горно, 1927

Відпива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відпи́тися, відіп'ю́ся, є́шся, гл. Напиваться, напиться вдоволь. Знайшли воду, не відіп'ються; тяжко вже їм і дихати. Кв. II. 305.