Словник української мови (1927)/відпивати
◀ відпечатувати | Словник української мови В відпивати |
відпиватися ▶ |
|
Відпива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відпи́ти, відіп'ю́, п'єш, гл. Выпивать, выпить что следует. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Черниг. г. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т.-е. во время своей жизни выпил все, что мог, теперь не могу. Грин. I. 53.