Словник української мови (1927)/віддаватися
| ◀ віддавати | Словник української мови В віддаватися |
віддавити ▶ |
|
Віддава́тися, даю́ся, є́шся, сов. в. відда́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Отдаваться, отдаться. Левиц. Пов. 81. 2) — за ко́го. Выходить, выйти замуж. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Ном. № 2265. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. Гол. I. 197. 3) Отдаваться, отдаться (о звуке и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. Котл. МЧ. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаннях красний божий мир і чоловіча жизнь… не оддались так правдиво, як воно єсть у нас перед очима. К. Гр. Кв. 19.