Словник української мови (1927)/відгулити
| ◀ відгулень | Словник української мови В відгулити |
відгулювати ▶ |
|
Відгу́лити, лю, лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.
| ◀ відгулень | Словник української мови Борис Грінченко В відгулити |
відгулювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відгулити
Борис Грінченко
1927
Відгу́лити, лю, лиш, гл. Отклонить. А батько оце умисне кажуть, щоб мене від роботи відгулити. Федьк.