Словник української мови (1927)/відбрикуватися
| ◀ відбрикнутися | Словник української мови В відбрикуватися |
відбристи ▶ |
|
Відбри́куватися, куюся, єшся, сов. в. відбрикну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отбиваться, отбиться брыкаясь. У Кулиша в иронич. смысле о защищающихся женщинах: Шкода відбрикуватись. К. ПС. 55.