Словник української мови (1927)/відбрикнутися

by Борис Грінченко

◀ відбридати

Словник української мови Борис Грінченко В відбрикнутися

відбрикуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Відбри́куватися, куюся, єшся, сов. в. відбрикну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отбиваться, отбиться брыкаясь. У Кулиша в иронич. смысле о защищающихся женщинах: Шкода відбрикуватись. К. ПС. 55.