Словник української мови (1927)/вишіптувати

by Борис Грінченко

◀ вишіптування

Словник української мови Борис Грінченко В вишіптувати

вишка ▶

Київ: Горно, 1927

Виші́птувати, тую, єш, сов. в. ви́шептати, пчу, чеш, гл. Лечить, излечить заговором. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.