Словник української мови (1927)/вишка
◀ вишіптувати | Словник української мови В вишка |
вишкандибати ▶ |
|
Ви́шка, ки, ж. 1) Чердак? Уб'ю та й на вишку скину. Ном. № 3649. 2) На ви́шках. На столбах. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє. Канев. у.