Словник української мови (1927)/вихапувати
| ◀ вихаплювати | Словник української мови В вихапувати |
вихапуватися ▶ |
|
*Виха́плювати и виха́пувати, люю, єш, сов. в. ви́хапати, аю, єш, гл. Выхватывать, перехватать, похитить по одиночке всех. Ви сидите в хаті, а шуляк курей трохи не вихапав. Крим.