Словник української мови (1927)/вихаплювати
| ◀ вихання | Словник української мови В вихаплювати |
вихапувати ▶ |
|
*Виха́плювати и виха́пувати, люю, єш, сов. в. ви́хапати, аю, єш, гл. Выхватывать, перехватать, похитить по одиночке всех. Ви сидите в хаті, а шуляк курей трохи не вихапав. Крим.