Словник української мови (1927)/виснувати
◀ висновувати | Словник української мови В виснувати |
виснути ▶ |
|
Ви́снувати, ную, єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
◀ висновувати | Словник української мови Борис Грінченко В виснувати |
виснути ▶ |
|
Словник української мови — В
виснувати
Борис Грінченко
1927
Ви́снувати, ную, єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.