Словник української мови (1927)/виряд
◀ вирушити | Словник української мови В виряд |
виряджати ▶ |
|
*Ви́ряд, ду, м. = Виря́дка.
◀ вирушити | Словник української мови Борис Грінченко В виряд |
виряджати ▶ |
|
Словник української мови — В
виряд
Борис Грінченко
1927
*Ви́ряд, ду, м. = Виря́дка.