Словник української мови (1927)/випурнати

by Борис Грінченко

◀ випулити

Словник української мови Борис Грінченко В випурнати

випурхати ▶

Київ: Горно, 1927

Випурна́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пурнути, ну, неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Лебед. у. Випурнув норець (з моря). Чуб. II. 18.