Словник української мови (1927)/випростувати
| ◀ випростати | Словник української мови В випростувати |
випростуватися ▶ |
|
Випро́стувати, тую, єш, сов. в. ви́простати, таю, єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. К. Псал. 189. Ніжки́ ви́простати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав. Сим. 216.