Словник української мови (1927)/випростати
◀ випросити | Словник української мови В випростати |
випростувати ▶ |
|
Ви́простати, ся. См. Випро́стувати, ся.
◀ випросити | Словник української мови Борис Грінченко В випростати |
випростувати ▶ |
|
Словник української мови — В
випростати
Борис Грінченко
1927
Ви́простати, ся. См. Випро́стувати, ся.