Словник української мови (1927)/випитуватися

by Борис Грінченко

◀ випитувати

Словник української мови Борис Грінченко В випитуватися

випихати ▶

Київ: Горно, 1927

Випи́туватися, туюся, єшся, сов. в. ви́питатися, таюся, єшся, гл. Расспрашивать, расспросить. Сидить хлопець коло дівки та й ся випитує. Гол. I. 252.